Зелена сітка на паркані виглядає просто, поки не порівняти її з рабицею і з тканим поліетиленом. У першому випадку двір проглядається навскрізь. У другому полотно легке, парусить і за пару сезонів сіріє. Сітчастий зелений паркан стоїть між цими варіантами: металева основа тримає форму, а щільне плетіння закриває вигляд і лишає хід повітрю. Нижче — де таку огорожу ставлять, як читати характеристики і як не зіпсувати лінію на монтажі.
Що це за полотно
Це не затіняюча тканина і не штучний газон на клею. Несуча основа — оцинкований дріт 1,6 мм. У подвійному плетінні виходить 3,2 мм, тому сітка гнеться в рулон, але після розкочування тримає площину. Цинкове покриття — 55–60 грамів на квадратний метр. Зверху дріт закритий ПВХ-плівкою з ультрафіолетовими стабілізаторами: вони тримають зелений колір і не дають матеріалу підтримувати горіння.
Вага квадратного метра — близько 2,5 кг. Для каркаса це важливо: легка ткана сітка не навантажує стовпи, але й не тримає геометрію, а надто важка секція вимагає посилених опор. Два з половиною кілограми на квадрат нормально сидять на металевому або живому дерев’яному стовпі з кроком 2–2,5 метра.
Непрозорість щільного плетіння — близько 80–90 відсотків. Впритул крізь комірки ще видно силует, з кількох метрів фасад зливається в зелену стіну. Обидва боки однакові, тож з вулиці і з двору огорожа виглядає охайно, без вивороту.
Де сітка працює краще за глуху стіну
Уздовж доріжки від хвіртки до городу глухий профнастил ріже двір навпіл і збирає спеку. Сітчасте зелене полотно закриває грядки і технічну зону, але не перетворює прохід на коридор. Низ тримають на кілька сантиметрів вище ґрунту: так кромка не стоїть у багнюці після поливу і не вростає в траву.
Той самий прийом закриває палісадник, низ альтанки, терасу і балкон. Для зонування вистачає 0,5–1 метра. Для альтанки на межі і для контуру майданчика зручніше 1,2–1,5 метра. Вулиця і межа з сусідами просять 1,7–2 метри: сидяча людина опиняється нижче кромки, а з тротуару двір уже не читається. Висоту ріжуть під замовлення, від пів метра до двох, тож підрізати рулон уздовж зазвичай не доводиться.
Окремий випадок — стара рабиця. Якщо стовпи не хитаються, зносити їх не обов’язково. Сітку навішують на наявні лаги або піднімають нею висоту. Рабиця лишається силовим шаром, зелене полотно забирає наскрізний вид. На вузькому проході між будинками це особливо доречно: глуха стіна з’їдає ширину, а продувна зелень закриває вікна і не збирає сперте повітря.
Чим звіряти рулон до оплати
Картинка в оголошенні мало що каже. Дивіться на дріт, цинк і плівку. Фарбована сталь без оцинковки дасть іржу на згинах уже після першої зими. ПВХ без стабілізатора вицвітає плямами, як дешева затіняюча сітка. Подвійне плетіння має тримати форму: якщо полотно м’яке, як тканина, це інший продукт.
Довжина довільна. Для відправки Новою поштою зручний рулон 10 метрів, діаметр близько 43 см, упаковка в стрейч. Сусідні куски зшивають виплетеною дротиною, як рабицю. Шов збігається з коміркою, нахлест не потрібен. Так периметр не прив’язаний до фабричної намотки.
Для двору, доріжки і маскування каркаса якраз беруть сітка зелений забор від виробника: висота під розмір, оцинкований дріт і ПВХ з ультрафіолетовим захистом. Полотно їде рулонами по Україні, тож довжину міряють по шнуру до відправки, а не з запасом «на всяк випадок».
Монтаж уздовж лінії
Каркас звичний: стовпи, дві поперечини на невисоке полотно і три, якщо висота півтора-два метри. Замість лаг інколи тягнуть оцинкований дріт, але на довгому прогоні лаги тримають лінію рівнішою. Крок опор — 2–2,5 метра. На чотири метри низ піде хвилею.
Кріплення — оцинкована проволока, не пластикові стяжки. Стяжка швидша, але на сонці дубіє і за сезон-два лопається. Дріт ховається в зелені і не лишає іржавих крапок на стовпі. Верх виставляють по шнуру: спочатку кути і середина прогону, потім крок 30–40 см. Перетяг зверху відриває низ від лаги.
На повороті доріжки полотно ведуть по секціях, а не ріжуть діагонально. Зрізаний край втрачає замкову дротину і розходиться. Хвіртку закривають окремим клаптем або лишають прозорою: до стулки, що ходить, сітку не кріплять. Дерев’яний стовп унизу закривають гідроізоляцією, інакше опора згниє раніше за полотно.
Верхня кромка має лишатися рівною, без провису між стовпами. Якщо хвиля з’явилася, майже завжди винен крок опор або кріплення лише зверху: вітер заправляє низ у двір. Рівне потьмяніння від пилу змивається водою. Плямистий вицвіт по полотну означає слабку плівку, і це вже не питання догляду.
На стику двох рулонів шов не має розійтися. Якщо дротину завели не в кожну комірку, край відходить після кількох вітряних днів. Це лагодиться тим самим виплетенням, без нового рулону. Іржавих крапок на зелені бути не повинно: оцинковка і ПВХ закривають сталь, а патьоки зазвичай дає чорний кріпильний дріт.
Біля грядок полив бруднить нижні 20–30 см сильніше, ніж фасад з вулиці. Кромку не опускають у землю, між полотном і ґрунтом лишають щілину. Тоді сітка не стає бордюром, у який вростає бур’ян, і її не доводиться відкопувати навесні. Рівний каркас і правильна висота важливіші за декор: дріт, цинк і УФ-захист плівки вирішують, чи лишиться огорожа зеленою через кілька сезонів.
