Сенс свята великодня. Воскресіння христове: історія і традиції свята великодня

4

Дата створення: 12 березня 1992 р.опис:

Університет заснований в 1992 р. Як богословський інститут. У тому ж році за клопотанням вченої ради йому було присвоєно ім’я святителя тихона, патріарха московського і всієї росії.

Перша назва вузу — «православний свято-тихонівський богословський інститут» (пстбі).

У 2004 р. Інститут отримав державний статус університету і нову назву «православний свято-тихонівський гуманітарний університет» (пстгу).

Актовим днем інституту став день обрання святителя тихона на патріарший престол — 5/18 листопада.

Ректором університету з моменту його заснування є обраний вченою радою і призначений указом святійшого патріарха .

Університет має державну акредитацію, всі випускники отримують дипломи державного зразка.

З 1997 р. В університеті діє вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій на здобуття вчених ступенів з богослов’я та церковної історії.

В університеті був розроблений і в 2001 р. Затверджено міністерством освіти державний освітній поліконфесійний стандарт другого покоління за освітнім напрямом «теологія«, а через рік — за спеціальністю»теологія». У свято-тихонівському університеті реалізується православний компонент стандарту.

Пстгу став найбільшим навчальним закладом російської православної церкви. У ньому навчаються близько 3000 учнів.

В університеті працюють понад 500 викладачів, в їх числі 60 священиків і дияконів. Серед викладачів 230 мають вчені ступені доктора і кандидата наук, 16 випускників мдаіс, 110 випускників мду, 160 випускників пстгу і пстбі. Докторів богослов’я, церковної історії-9 осіб, кандидатів богослов’я-15 осіб.

Факультети:

  • богословський
  • місіонерський
  • педагогічний
  • церковних мистецтв
  • церковного співу
  • філологічний
  • історичний
  • додаткової освіти
  • соціальних наук
  • інформатики та прикладної математики

Діють відділення: очне, очно — заочне (вечірнє), заочне, дистанційне (інтернет-навчання), підготовче.

При університеті діє хорове училище, навчання в якому ведеться за програмою середньої професійної освіти.

На всіх факультетах крім основного навчального плану студенти проходять додатковий курс основ богослов’я, зорієнтований на професійну підготовку на факультеті; крім основного диплома студенти отримують сертифікат про професійну перепідготовку за богословською програмою.

Пстгу створений в організаційно-правовій формі приватної установи. Для того щоб здійснювати необхідну підготовку для студентів, які бажають надалі прийняти священний сан, при пстгу знову відкрито богословський інститут, що має організаційно-правову форму релігійного навчального закладу, аналогічного духовним школам. Майбутні ставленики навчаються тут паралельно з навчанням в пстгу і отримують диплом духовної школи зразка російської православної церкви.

Професійна підготовка учнів ведеться за наступними спеціальностями та напрямами вищої професійної освіти:

  • теологія, релігієзнавство, історія, філологія (зарубіжні мови: класична філологія; стародавні мови християнського сходу; романська мова; англійська мова. Вітчизняна філологія: російська мова та література зі знанням сучасної слов’янської мови; прикладна філологія; викладання філологічних дисциплін, російська мова та література з поглибленим вивченням сучасного європейського мови), культурологія, туризм, соціальна робота (соціальна робота з молоддю, соціальна робота в системі некомерційних організацій і розвитку добровольчого руху; інформаційні технології в соціальній роботі), педагогічна освіта (початкова освіта; дошкільна освіта; релігійна культура, етика, культурно-просвітницька і добровольча діяльність у школі), живопис (реставрація темперного живопису. Іконопис. Монументальне мистецтво), історія мистецтва, декоративно-прикладне мистецтво та народні промисли (церковне шиття), диригування академічним хором, художнє керівництво академічним хором, соціологія, економіка, математичне забезпечення та адміністрування інформаційних систем.
  • теологія, у тому числі із застосуванням дистанційних технологій у повному обсязі, релігієзнавство, історія, філологія, педагогічна освіта, історія мистецтв, економіка.

Науково-дослідна діяльність

Ключовим вектором розвитку науково-дослідної діяльності пстгу є взаємозв’язок наукового і навчального процесів. Вирішуючи завдання з розвитку та проведення фундаментальних і прикладних досліджень, наукових розробок як основи для створення нових знань, освоєння нових технологій, вченими університету розробляються теоретичні та методологічні основи формування та розвитку вищої освіти.

Основними напрямками науково-дослідної діяльності пстгу є дослідження в області: теології; філософії; релігієзнавства; теорії, історії освіти і педагогіки; історії та культури народів росії; культурології; філології, соціології релігії в системі університетської освіти.

Наукова робота в університеті ведеться не тільки на 40 кафедрах, але і в 9 створених наукових центрах, відділах і лабораторіях.

Науковий центр історії богослов’я та богословської освіти є одним з наукових підрозділів богословського факультету пстгу. Центр був створений у 2010 р. На базі діючого на факультеті колективу вчених, що займалися історією російської богословської традиції і духовної освіти.

В даний час науковий центр розробляє два напрямки: історія російського богослов’я xviii ― початку xx ст.і історія вищої духовної освіти в росії цього ж періоду. У кожному з напрямків реалізується кілька проектів. У першому напрямку центральне місце займають проекти з вивчення життя і спадщини свт. Філарета (дроздова) і святоотеческого спадщини синодальної епохи в цілому. У другому напрямку увага фокусується переважно на формуванні російської науково-освітньої богословської традиції, адаптації в ній європейських освітніх моделей і особливості російської духовної школи як феномена.

В рамках наукового центру діє щотижневий семінар, в якому беруть участь не тільки члени центру, а й запрошені фахівці.

Керівник центру-д.ц. І., д. І.н. Н. Ю. Сухова.

Науково-дослідний відділ новітньої історії російської православної церкви

Відділ був створений в 1992 р. Відповідно до патріаршого благословення «зосередити в інституті роботи з дослідження історії російської православної церкви хх століття»» першим завданням було збирання матеріалів, неупереджений аналіз і відтворення справжньої картини життя російської церкви в двадцятому столітті. Вихідним пунктом в роботі стало багата спадщина-архів чудового церковного історика-подвижника м.є. Губоніна (+1971 г).

Перша публікація найважливіших документів архіву в книзі » акти святішого патріарха тихона і пізніші документи про спадкоємство вищої церковної влади 1917-1943 рр.» поклала початок багатотомної серії «матеріали з новітньої історії російської православної церкви». У наступні роки був створений власний архів університету, ретельно вивчалися перш закриті державні архіви. Наполеглива робота принесла рясні плоди: цілий ряд монографій, безліч наукових статей, доповідей, велика робота з організації широкомасштабних досліджень, а також вивчення слідчих справ людей, похованих на бутовському полігоні, виявлення безлічі імен постраждалих за віру, потік знову відкритих документів. Робота відділу була високо оцінена священноначалієм і представниками архієрейського синоду російської православної церкви закордоном і чимало послужила відновленню канонічної єдності російської православної церкви.

Будучи членом синодальної комісії з канонізації святих, ректор пстгу протоієрей володимир воробйов, який очолює відділ новітньої історії російської православної церкви, брав активну участь у підготовці прославлення собору нових мучеників і сповідників російських на ювілейному архієрейському соборі 2000 року. Зібрані в університетському архіві матеріали були використані при створенні ікони собору новомучеників і сповідників, написаної в пстгу до акту канонізації.

Дослідницький семінар » соціологія релігії»(http://socrel.pstgu.ru) — науковий проект, що діє на богословському факультеті пстгу з 2007 р.під керівництвом проректора богословського інституту при пстгу протоієрея миколи ємельянова.

У 2015 р. В структурі пстгу створена дослідницька лабораторія «соціологія релігії», співробітники якої і складають ядро команди семінару. Команда семінару складається з соціологів, богословів, філософів, релігієзнавців та математиків — випускників мвшсен, мду, нду вше, пстгу. Науковим керівником лабораторії є к. С. Н., доцент кафедри філософії релігії та релігійних аспектів культури богословського факультету пстгу іван забаєв.

Свою місію команда «соціології релігії» бачить в тому, щоб сприяти зростанню неупереджених академічних досліджень релігії, проводити соціологічні дослідження, необхідні для прийняття рішень, що стосуються важливих питань життя російської православної церкви і світського суспільства, сприяти зростанню саморозуміння російської православної церкви.

В рамках іл «соціології релігії» проводяться фундаментальні та прикладні соціологічні дослідження релігійної проблематики. Одним з основних напрямків роботи є вивчення ефектів релігійності в суспільствах, де механізми міжпоколінської передачі релігії були зруйновані; робиться спроба оцінити специфіку і динаміку дифузії релігії в суспільстві, характер її впливу на поведінку людей в різних сферах життя. Результати досліджень представлені у формі публікацій у наукових виданнях, а також презентуються для практиків у рамках круглих столів, робочих нарад, літніх шкіл. Аналітичні звіти публікуються на сайті проекту .

Науково-дослідні проекти реалізуються за підтримки фонду розвитку пстгу, російських і міжнародних фондів, у тому числі рффі, ргнф, ісепі, швейцарського наукового фонду.

В даний час паралельно реалізується 10 проектів. З 2008 по 2016 р.було опубліковано близько 150 наукових робіт (включаючи статті, рецензії, монографії та глави зі збірників). У 2016 р.співробітники лабораторії взяли участь у 44-х науково-практичних заходах, серед яких 14 були організовані в університетах за кордоном.

Лабораторія знаходиться в постійній співпраці з університетами і дослідницькими центрами сша і європи, в тому числі, з католицьким університетом святого серця в мілані, університетом болоньї і університетом падуї (італія), з університетом берна (швейцарія), віденським університетом (австрія), академією або (фінляндія) та іншими. З 2015 р. Лабораторія проводить щорічні дослідження спільно з синодальним відділом з церковної благодійності та соціального служіння.

Науковий центр психології релігії при кафедрі філософії релігії і релігійних аспектів культури

Центр створений в 2014 р і в даний час є єдиним науковим центром з психології релігії в росії.

Метою роботи центру є актуалізація психології релігії як релігієзнавчої дисципліни у вітчизняному науковому просторі.

Основними напрямками роботи центру є: актуалізація та адаптація основних напрямків світової психології релігії в російському контексті; вивчення світової та вітчизняної історії психології релігії в їх взаємозв’язку; проведення емпіричних досліджень в області психології релігії.

У 2014-2016 рр.проект центру «сучасна західна психологія релігії: адаптація в російському контексті» отримав грант російського наукового фонду № 14-18-03771 (проект завершено).

У 2016-2017 рр. Проект центру «психологія релігії в росії: xix ― поч. Xxi століття», отримав підтримку ргнф за грантом 16-03-00799.

За час роботи центру його співробітниками видано понад 40 наукових статей, збірник статей та колективна монографія.

Вісник пстгу

«вісник православного свято-тихонівського гуманітарного університету » (http://periodical.pstgu.ru) — наукове видання, призначене для публікації основних результатів дисертаційних досліджень на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук, результатів інших досліджень за розроблюваними в пстгу науковими напрямами. У «віснику пстгу» також публікуються оригінальні наукові матеріали, що представляють інтерес для соціо-гуманітарної науки і мають теоретичну і практичну значимість.

Попередником «вісника пстгу «з 1997 по 2003 р.був» богословський збірник» в якому публікувалися матеріали з богослов’я, біблійної філології, релігійної філософії та церковної історії. У 2003 р.з благословення святійшого патріарха алексія з’явився «вісник пстгу», який включав розділи «богослов’я», «філологія», «історія» і «педагогіка». З 2005 р. «вісник» почав виходити в двох серіях: «богослов’я. Філософія » (i) (з 2016 р. ― «вісник пстгу. Серія i: богослов’я. Філософія. Релігієзнавство») і » історія. Історія російської православної церкви» (ii), а з 2006 року ― в чотирьох: додалися серії «філологія» (iii) і «педагогіка. Психологія «» iv). З 2007 р.виходить п’ята серія «музичне мистецтво» (v), що змінила в 2010 р. Свою назву на «питання історії та теорії християнського мистецтва».

У 2010 р. «вісник пстгу» був включений до переліку вищої атестаційної комісії.

Щорічна міжнародна богословська конференція пстгу

Конференція проводиться щорічно (з 1992 р) і охоплює широке коло проблем, пов’язаних з богослов’ям, в тому числі в суміжних гуманітарних областях: філософії; релігієзнавстві; теорії, історії освіти і педагогіки; історії та культури народів росії; культурології; філології, соціології релігії в системі університетської освіти.

Конференція складається з двох сесій: осінньої, яка приурочена до дня пам’яті свт. Тихона 9 жовтня, і зимової, що проходить в кінці січня-початку лютого.

За весь період існування в ній взяли участь представники вітчизняних і зарубіжних духовних шкіл, теологічних факультетів світських вузів, вчені з білорусії, молдови, казахстану, грузії, україни, англії, бельгії, болгарії, німеччини, греції, ізраїлю, італії, кіпру, нідерландів, сша, румунії, франції та ін.у 2016-2017 рр. Відбулася вже двадцять сьома богословська конференція пстгу. Коло учасників конференції постійно розширюється, що сприяє досягненню головної мети ― єдності церковної та світської науки в галузі християнського знання. На кожній сесії конференції проводиться більше 20 секцій і круглих столів, звучить до 250 доповідей.

За підсумками конференції публікується щорічний збірник «матеріали щорічної богословської конференції».

Аспірантура в пстгу відкрита з 2004 року. Діють 8 акредитованих основних професійних освітніх програм підготовки науково-педагогічних кадрів за науковими напрямами: теологія, філософія релігії та релігієзнавство, класична філологія, візантійська та новогрецька філологія, вітчизняна історія, загальна педагогіка, історія педагогіки та освіти, російська мова, російська література, музичне мистецтво. Більшість програм реалізується як за очною, так і за заочною формою навчання. За напрямками теології та релігієзнавства доступні бюджетні місця.

Навчальна та виховна робота

ідея організації в російській православній церкві відкритого богословської освіти для мирян, активно обговорювалася до революції (такі навчальні структури сформувалися в москві, санкт-петербурзі, казані напередодні революції або відразу після неї), найбільш успішно була реалізована російськими емігрантами в парижі (свято-сергіївський богословський інститут), а потім в нью-йорку (свято-володимирська духовна академія). Ці навчальні заклади відіграли величезну роль у розвитку православного церковного життя заходу. З числа випускників паризького сергіївського богословського інституту більше п’ятдесяти стали архієреями різних православних церков, багато священиків і миряни, які отримали богословську освіту в російському інституті, потрудилися для затвердження православ’я в усьому світі.

Завданням православного свято-тихонівського богословського інституту, створеного, коли російська православна церква після довгого періоду гоніння знаходила свободу, була підготовка кваліфікованих кадрів, необхідних для церковного роблення у всіх областях церковного і суспільного життя. Крім того, церква повинна була скористатися наступила свободою і зробити доступним богословську і православну гуманітарну освіту для всіх, хто прагнув повернутися до православної культури, до православної віри, до духовних коренів російського народу.

В основу навчальної роботи в пстгу був покладений звичайний для класичних університетів принцип базової фундаментальної освіти, поєднаний з серйозним вивченням іноземних мов, філософії та вітчизняної історії. ВМіру підвищення професійного рівня збільшується вузькоспеціальне навантаження. На старших курсах студенти виконують курсові роботи, потім вибирають тему дипломної роботи, керівника. Четвертий курс закінчується захистом дипломної роботи. У разі успішно виконаної навчальної програми та захисту видається диплом бакалавра. Ті, хто бажає поглибити свої знання і придбати більш високий професійний рівень, вступають до магістратури. Магістратура закінчується також захистом магістерської роботи. Для її виконання нерідко майбутнім магістрам доводиться проходити стажування за кордоном, добре опановувати іноземну мову, активно працювати в зарубіжних архівах і бібліотеках. Наступний рівень-аспірантура та підготовка кандидатської дисертації. На всіх рівнях учні слухають лекції, працюють в семінарах, здають заліки та іспити, беруть участь в будь-яких загальнофакультетських або загальноуніверситетських додаткових навантаженнях.

З першого курсу студенти працюють в літніх трудових таборах, на наступних курсах влаштовуються місіонерські поїздки, різноманітна практика (в залежності від спеціальності). З першого року всі студенти беруть участь у літургійному житті, організованому зазвичай по факультетах. На факультетах існують студентські наукові гуртки, організовуються святкові вистави, концерти, зустрічі з відомими ієрархами, вченими богословами тощо.

Сенс свята великодня. Воскресіння христове: історія і традиції свята великодняуніверситет має низку спільних наукових та освітніх програм з вітчизняними та зарубіжними навчальними закладами, науковими організаціями та фондами, здійснюються програми міжнародних студентських та викладацьких обмінів, проводяться міжнародні конференції.

Підтримуються постійні контакти із зарубіжними навчальними центрами: православним свято-сергіївським богословським інститутом (париж, франція), свято-володимирською духовною академією (сша), богословськими факультетами університетів белграда (сербія), бухареста (румунія), софії (болгарія), інститутом православних досліджень (кембридж, великобританія), християнською богословською академією (варшава, польща), інститутом східно-християнських досліджень (ніймеген, голландія), теологічним факультетом університету ім. Гумбольдта (берлін, німеччина), університетом м.фрібурга (швейцарія).

Щорічно в пстгу навчається близько 150 громадян з країн снд, ближнього і далекого зарубіжжя. На стажування, терміном більше 1 семестру, університет щороку приймає в середньому 11 іноземних студентів. У свою чергу, більше 10 студентів пстгу щорічно проходять стажування в зарубіжних вузах.